Реєстрація права власності на нерухоме майно

Про реєстрацію права власності на нерухоме майно

Реєстрація права власності на нерухоме майно - це процедура визнання державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно за заявником, процедура проводиться державним реєстратором за місцем розташування нерухомого майна шляхом внесення відповідної інформації про об’єкт та власника до Реєстру речових прав на нерухоме майно, по завершенню процедури власник отримує Витяг з Реєстру. Витяг з реєстру прав власності на нерухоме майно це документ який містить в собі інформацію про об’єкт нерухомості (площа, адреса, тощо) та про всіх власників (ПІБ, розмір частки, підстави виникнення права власності, тощо), видається компетентним органом. До об'єктів нерухомого майна відносяться:1. Будівлі – це приміщення, пристосовані для постійного або тимчасового перебування в них людей, а також об'єкти власності, функціонально пов'язані з такими приміщеннями. Будівлі поділяються на будинки (включаючи готелі, мотелі, кемпінги та інші подібні об'єкти туристичної інфраструктури), квартири, кімнати у багатосімейних (комунальних) квартирах, індивідуальні гаражі або місця на гаражних стоянках чи в гаражних кооперативах, дачні будинки та інші об'єкти дачної (садової) інфраструктури, відмінні від землі;2. Споруди, а саме: об'єкти нерухомості, відмінні від будівель;3. Земельні ділянки. Корисні копалини, рослини та малі архітектурні форми, розташовані на земельній ділянці, тимчасові, некапітальні споруди та їх обтяження, переміщення яких можливе без амортизації та зміни цільового призначення, а також споруди, які не підлягають лише державній реєстрації, не підлягають на державну реєстрацію. Основних речей або частин речей, зокрема магістральних і промислових трубопроводів (у тому числі газорозподільних мереж), автомобільних доріг, електромереж, магістральних теплових мереж, мереж зв’язку, залізничних колій, крім меліоративних мереж, які є частинами меліоративних мереж.

Порядок реєстрації права власності на нерухоме майно

Порядок реєстрації права власності на нерухоме майно чітко визначенний Законом Україні "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" від 01.07.2004 № 1952-IV.Перелік необхідних документів, визначений законом, подається до компетентного органу, що здійснює Державну реєстрацію. Система органів Державної реєстрації права власності.Організаційну систему державної реєстрації прав становлять:1) Міністерство юстиції України та його територіальні органи;2) суб’єкти державної реєстрації прав:виконавчі органи сільських, селищних та міських рад, Київська, Севастопольська міські, районні, районні у містах Києві та Севастополі державні адміністрації;3) державні реєстратори прав на нерухоме майно (далі - державні реєстратори).2. Виконавчі органи сільських, селищних та міських рад (крім міст обласного та/або республіканського Автономної Республіки Крим значення) набувають повноважень у сфері державної реєстрації прав відповідно до цього Закону у разі прийняття відповідною радою такого рішення.Реєстрацію нерухомого майна здійснюють нотаріуси, державні реєстратори, місцеві центри надання адміністративних послуг. Строки розгляду питання У відповідності до ст. 19 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», державна реєстрація права власності та інших речових прав (крім іпотеки) проводиться у строк, що не перевищує п’яти робочих днів з дня реєстрації відповідної заяви в Державному реєстрі прав.

Перелік документів для реєстрації права власності на нерухоме майно

Для визнання об’єкта містобудування об’єктом цивільних правовідносин та потенційного виникнення права власності він має бути прийнятий в експлуатацію відповідно до норм, визначених Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно». та їх обтяження». Ця вимога є забезпеченням реалізації статті 331 Цивільного кодексу України. З 12 березня 2011 року, коли набрав чинності Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності», пунктом 9 розділу V «Прикінцеві положення» встановлено конкретні строки прийняття в експлуатацію об’єктів будівництва, зведених без будівництва. дозвіл за результатами технічної експертизи. До присадибних ділянок віднесено такі об’єкти, як індивідуальні житлові будинки, дачні будинки, господарські будівлі, сади та споруди, які були збудовані в період з 5 серпня 1992 року по 12 березня 2011 року. Попри те, що на цю тему точаться дискусії, чинні закони не вимагають введення в дію житлових об’єктів приватної власності, таких як індивідуальні будинки, сараї, заміські будинки чи побутові споруди, які були побудовані до 5 серпня 1992 року. Попри це, розбіжності наполягати та навіть дійти до Верховного суду для вирішення. У справі № 1540/3952/18 колегія суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду в ухвалі від 15.01.2021 дійшла висновку, що об’єкти, збудовані до 5 серпня 1992 року, не підлягають прийняттю в експлуатацію. Для оформлення права власності на житлові будинки, побудовані до 5 серпня 1992 року, необхідно подати такі документи:1. На об'єкт нерухомості необхідний технічний паспорт.2. Письмовий запис, що підтверджує присвоєння фізичної адреси нерухомому майну. При проведенні державної реєстрації права власності на житловий будинок, зведений на земельну ділянку, яка вже зареєстрована в Державному реєстрі прав, документи, що підтверджують присвоєння адреси нерухомому майну, не потрібні. Натомість у заяві, що подається, має бути вказано кадастровий номер відповідної земельної ділянки. Відповідно до ст. 31 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» для проведення державної реєстрації прав власності на індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські (присадибні) будівлі і споруди, прибудови до них, що були закінчені будівництвом до 5 серпня 1992 року та розташовані на територіях сільських, селищних, міських рад, якими відповідно до законодавства здійснювалося ведення погосподарського обліку, і щодо зазначених об’єктів нерухомості раніше не проводилася державна реєстрація прав власності, подаються: 1) виписка із погосподарської книги, надана виконавчим органом сільської ради (якщо такий орган не створений - сільським головою), селищної, міської ради або відповідною архівною установою; 2) документ, що посвідчує речове право на земельну ділянку під таким об’єктом, крім випадку, коли таке речове право зареєстровано в Державному реєстрі прав. Для здійснення державної реєстрації прав власності на зазначені об’єкти документом, що посвідчує речові права на земельну ділянку під таким об’єктом, може також вважатися рішення відповідної ради про передачу (надання) земельної ділянки в користування або власність. Для проведення державної реєстрації прав власності на індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські (присадибні) будівлі і споруди, прибудови до них, що були закінчені будівництвом до 5 серпня 1992 року та розташовані на територіях сільських, селищних, міських рад, якими відповідно до законодавства здійснювалося ведення погосподарського обліку, проведення технічної інвентаризації щодо зазначених об’єктів нерухомості є необов’язковим. При подачі документів, заява на проведення державної реєстрації прав формується автоматично в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, роздруковується і надається заявникові для звірки даних та підпису. За бажанням заявника, йому надається другий екземпляр заяви.

Вартість реєстрації права власності на нерухоме майно

Згідно ст. 34 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»:За державну реєстрацію права власності справляється адміністративний збір у розмірі 0,1 прожиткового мінімуму для працездатних осіб.За державну реєстрацію права власності, проведену у строки менші, ніж передбачені статтею 19 Закону, справляється адміністративний збір у такому розмірі:
1 прожитковий мінімум для працездатних осіб - у строк два робочі дні;2 прожиткових мінімуми для працездатних осіб - у строк один робочий день;5 прожиткових мінімумів для працездатних осіб - у строк 2 години.